Родина

Свекруха говорила про те, що їй плювати на кому одружується її син. Важливо, щоб обрана жінка багато заробляла і не тягнула з нього гроші.

Оповідання “За чужий рахунок”. Частина 2.

Лера ніколи не вважала себе гарною людиною, яка вчиняє тільки правильні вчинки. Розлучення подання жінки виглядав так: вони сідають з чоловіком за кухонний стіл і розмовляють. Кожен висловлює те, що накипіло на душі, але без криків і звинувачень. Поступово дружини приходять до спільного знаменника. І якщо домовитися не вдалося, то спокійненько подають на розлучення і тихо-мирно розходяться.

Принаймні так писали в соціальних мережах і журналах. І у Лєри в голові відклалося, що саме так правильно і повинно бути у людей. Всі ті розводи, які проходили з гучними скандалами і застосуванням грубої сили, Лера вважала скоріше винятком, ніж правилом.

Їй теж хотілося бути правильною, але тільки-в розмові з чоловіком промайнуло слово «розлучення», Вадим став дратівливим. Кинув загрозу: «Я залишу тебе без всього». Лера довго думала без чого її хоче залишити чоловік, адже спільно нажитого майна в них не було. Звичайно, якщо не вважати весільні подарунки. Так що загроза не мала ніякої ваги. Слова чоловіка навели лише на думки про те, що Вадим не такий прекрасний, як здавався.

Що стосувалося Віри Вікторівни, то жінка спочатку говорила про те, що їй плювати на кому одружується її син. Головне, щоб обрана жінка добре заробляла і не тягнула з її кошики гроші.

Лера не раз чула історії, де свекрухи перетворювалися в мегер переводячи невісток за будь-якої дрібниці: не так готували, не так прибиралися, не так виглядали, чи не так казали, не так кланялися. Адже всім відомо, що перед мамою чоловіка було стати сліпий і глухий. Але віддати належне Вірі Вікторівні, вона була не такою. Їй було все одно на те, як Лера прибирається і готує. Якось вона навіть сказала: «Хоч в стелю весь день плюй. Головне, щоб був прибуток».

Але ось на що свекруха не могла закрити очі, так це на все те, що стосувалося грошей. Звикла жити на широку ногу жінка, сприйняла невістку як суперницю. Варто було раніше задуматися про все, адже дзвоник продзвенів ще при знайомстві з майбутньою родичкою. Віра Вікторівна поставилася до Лері байдуже. Під лупою не розглядала питання про особисте життя і дитинство не ставила, її взагалі не цікавило, як живе і чим дихає невістка. Але коли ж Вадим повідомив, що хоче одружитися, в кімнаті наче стало важко дихати. І перше питання, яке задала Віра був такий:

– А ви подумали на що жити будете?

– Ну, звичайно, – розвеселився Вадим, – я ж добре заробляю. Останнє, про що треба переживати так це про доходи.

– А я запитала не тебе, – Віра Вікторівна пронизала очима Леру і конкретизувала питання. – Ти подумала на чиї гроші будеш жити і облаштовувати квартиру? Ким ти працюєш, Валерія? Зможеш на свій дохід потягнути сім’ю?

Лера ошаленіла від подібних питань і шукаючи підтримки, подивилася на Вадима, який теж був у розгубленості. Але в той день він притишив мати.

– Який дурне запитання! Я чоловік в родині. І я повинен забезпечити свою дружину, як тебе забезпечував батько! Навіщо ти псуєш наше знайомство? !

– Хочу розуміти, що Лера в тобі знайшла не тільки гроші. Знаєш зараз повно дівчат ласих на чужий гаманець. Всі звикли жити за чужий рахунок.

– Я люблю Вадима, – заперечила Лера. Але Віра Вікторівна розсміялася, ніби почула кумедну жарт.

Потім розмова йшла про якісь дрібниці. Лера відчувала себе незатишно, але на маму майбутнього чоловіка тоді не розлютилася. Виправдала жінку тим, що вона переживає за сина. І тоді здалося, що це абсолютно нормально. Адже її батьки теж переживали і розпитували про все, що стосувалося Вадима. Вже дуже не хотіли, щоб дочці попався в чоловіки тиран.

Другий дзвіночок продзвенів, коли вони з Вадимом дивилися якесь соціальне відео. Ведуча бігала по місту і задавала питання на кшталт: «Кому ви першій подаруйте машину, будинок? Мамі або дружині? » Чоловіки, всі як один, відповідали, що природно подарують мамі. Адже вона одна, а багато дружин. Ведуча з захопленням дякувала за відповідь і бігла далі. Лері стало цікаво, а що відповів би її чоловік нарвися він по дорозі додому на таку провідну. Вадим відповів чесно. Він вручив би в першу чергу подарунок мамі. Адже ця жінка його народила і виховала. Вона в нього одна. Лера тоді подумала, що Вадим хороший син і знайшла в його словах певну логіку. Але не врахувала одного. Дружина-це жінка з якою чоловік будує свою сім’ю. Конкретно вона Лера, одна така в його життя, його усвідомлений вибір. І нехай навіть вони розлучаться, то інший такий Лери з тими ж якостями характеру, ставленням до життя, звичкам вже не буде. Не існує людей ідентичні. Кожен унікальний по-своєму. А якщо вже він до цих пір ставить на перше місце маму, то нехай з нею і живе.

Було ще багато дзвіночком і потихеньку Лера початку «тверезіти». Всепоглинаюча любов поступилася місце розуму, тоді-то і прийшло усвідомлення, що десь з Вадимом вони згорнули не туди. І якщо зараз на початковому етапі сімейного життя у них регулярно відбуваються сварки через свекруху, то що буде тоді, коли з’являться діти? Лера була не з тих, хто свято вірив, що малюки рятують шлюби. Перед очима було багато яскравих прикладів, коли конкретно після народження дитини чоловік не витримував змін і йшов.

Підготовку до розлучення Лера почала тихо. Спочатку видалила компрометуючі

Третьою дією Лери було зберегти всі важливі серцю речі і перевезти їх до батьків. Але жінка не хотіла повідомляти мамі про своє рішення розлучитися. Почнуться питання. І коли Лера дасть відповіді, то мама вважатиме своїм обов’язком заступитися і буде розмовляти з Вадимом. Можливо, соромити. Нічого не підозрюючий чоловік буде в люті і вже точно не погладить дружину по голові. У кращому випадку в той же день виставить її речі за двері, в гіршому. Лера навіть уявити не могла, що може зробити її чоловік. Руки він ніколи не розпускав, спиртне не вживав, з розуму не сходив, хіба що принижував? І то, зазвичай це відбувалося після розмови з мамою. Чим більша Віра Вікторівна потребувала грошей, тим частіше дзвонила синові і капала на мозок. Свекруха переходила межу, звинувачуючи невістку навіть у тому, що сьогодні у неї на столі замість устриць раки, а замість нектару (прим. ценз. ) 48 року, чай 2003-го.

Упоратися з усіма справами потрібно було за тиждень. Потім буде пізно. Віра Вікторівна буде відзначати ювілей і прийшовши до банкетного залу, виявить величезна кількість гостей і порожні столи. Помста Лери по відношенню до свекрухи, яка звикла споживати і вимагати, полягала в тому, щоб нічого не організовувати. Віра Вікторівна вирішила влаштувати свято за чужий рахунок і зовсім не збиралася щось для цього робити, не буде чекати того, що Лера так з нею надійде. Швидше за все, прийде в лють і почне кричати на сина, вимагати, щоб той негайно розлучився з дружиною. А тут вже і Лєра на валізах сидіти буде, готова виїхати в будь-який момент. На звинувачення відповість у манері свекрухи, що, мовляв, ні про який організації свята з нею не домовлялася. Віра Вікторівна ж також надійшла, коли подарувала кільце, а потім прикинулася ніби не пам’ятає і звинуватила у крадіжці.

Іншого способу, як помститися жінці, яка звикла жити за чужі кошти, Лера не знала. А ритися в чужій брудній білизні не хотіла, та й не до чого це було. Немає в світі жодної людини без гріха.

Ранок нового дня почалося з дзвінка свекрухи і нагадуванням про те, що хоче бачити у себе на ювілеї артиста. Лера запевнила, що обов’язково знайде людину, яка зможе виступити так, що у гостей відвисне щелепа від заздрості. Оскільки Віра Вікторівна вже занадто вірила у свою винятковість, то без проблем довірилася невістці. Жінці навіть в голову не прийшло, що у всіх талановитих артистів такий шалений графік, що бронювати їх час потрібно мало не за рік. Лері навіть здавалося, що свекруха настільки звикла до хорошого життя, що вважає ніби планета створена для неї та будь-ледь чуючи ім’я жінки , готовий відкласти свої плани в нижній ящик і присвятити їй весь свій час.

На роботі день пролетів швидко. Лера виконувала свої обов’язки швидше на автоматі. Пацієнтів було дуже мало і півдня голову займали всякі думи. Приватна стоматологія, в якій жінка працювала колись вважалася однією з найкращих. Зараз же так сказати було не можна. Лікарі все частіше помилялися, сарафанне радіо працювало відмінно і люди воліли інші стоматології. Вишенькою на торті став випадок, коли лікар, який пропрацював не одне десятиліття в цій сфері випадково видалила хороший зуб у молодої пацієнтки. Колеги гадали, як жінка могла так сильно помилитися, але відповіді так ніхто і не знайшов. Однак Лера здогадувалася, що той лікар, як і її свекруха, стала вважати себе обраною і мудрими, бо останнім часом ставилася до своєї роботи неуважно, недбало. І все б нічого, але клініці з поганою репутацією люди не довіряли. Керівництво прийняло рішення закритися, а втрата роботи зовсім не входила в плани Лери. Тим більше ювілей у свекрухи раз в шістдесят років, а поставити жінку на місце дуже хотілося.

– Як ви думаєте, як покарати людину, яка звикла жити за чужий рахунок? – Запитала Лера у Ольги Борисівни, яка в очікуванні останнього пацієнта, робила позначки в свій блокнот.

– Прикрити годівницю.

– А якщо годівницю прикрити не вийде, то, як тоді?

– Тоді ніяк.

І Лера задумалася. Виходило, що в разі розлучення з Вадимом вона не помститься свекрухи, а зробить подарунок. Адже єдине, що хотіла ця жінка так, то, щоб доходами сина могла користуватися тільки вона. Розлучення сина Віру Вікторівну так сильно обрадує, що млява помста Лери здасться їй малої платою за такий подарунок долі. Слід гарненько подумати.

Після роботи Вадим забрав Леру і привіз в ресторан.

– Сьогодні вечерею займаюся я, – сказав чоловік, – а оскільки стояти біля плити зовсім не чоловіча справа, то довіримося фахівцям. Вибирай з меню все, що захочеш. Сьогодні у нас свято, так що не скромнічай, як звичайно, ти любиш.

– І що за свято? – Лера відкрила меню, скромничати вона точно не збиралася. Не зараз, коли знаходиться на межі розлучення і власне, втрачати нічого.

– Наші акції злетіли. Позиція повинна зміцнитися, а все з-за поганого інтерв’ю генерального директора конкуруючої компанії. Він мав необережність висловити так як хотів. Як у тебе день пройшов? Ти не проти, якщо до нас приєднатися мама?

– Мама? – Лера грюкнула меню.

– Ти маєш щось проти?

– У тебе раніше не було звички вечеряти з мамою. Я думала ми посидимо удвох.

– Ну це не просто вечеря, є привід. Та й до того ж чому б не поділитися нашою радістю з нею?

– Я краще піду додому. – Лера збиралася вже заявити про те, що прийняла рішення розлучитися, настільки її обурило те, що чоловік на вечерю покликав свекруха, але замість цього мляво додала, – подумаю про розлучення.

Вадим розсміявся, немов почув кумедну жарт.

– Коли чоловіки повідомляють сім’ї про підвищення, то зазвичай дружини кидаються своїм чоловікам ноги обіймати.

– Зазвичай, коли чоловіки повідомляють про підвищення вони не кличуть мам, що ті їх хвалили.

– Ти стала такою дратівливою. Жах. – Бавився Вадим, – я вже почав замислюватися, а не замишляєш ти чого?

Лера проковтнула і знову відкрила меню, ховаючи очі.

– Зрозумій одну річ. Я не така людина, яка буде інтриги за спиною, від власної дружини. Мені досить щурів на роботі. І якщо вже ти надумаєш піти, то краще розкажи, бо я караю жорстко.

– Вб’єш мене? – Запитала Лера, не піднімаючи очей.

– Навіщо? – Знизав плечима Вадим, – я що звір якийсь? І звідки у тебе такі божевільні думки? Я просто поверну своє. Звичайно, час, витрачений на тебе мені ніхто не відшкодує, а ось вкладення, інвестиції. Ти хоч уявляєш скільки грошей я витратив на тебе?

– Чи Правильно я розумію, що при розлученні ти складеш мені список витрат, який я повинна відшкодувати? Ти настільки дріб’язковий? – Лера навіть і не думала, що Вадим здатний на таке. Так ось що означала його загроза, коли він говорив, що залишить дружину без всього.

– Але хтось повинен відшкодувати невиправдані вкладення?

– Страхуватися треба.

– А чого ти занервувала. Невже дійсно зібралася йти?

Лера підняла очі на чоловіка, який зовсім не жартував і не змогла відповісти. Хоча на мові крутився питання: «Мама тебе навчила? »

Віра Вікторівна зайшла в зал і побачивши подружжя, сіла за столик. Розмова на гостру тему вичерпався сам по собі. Свекруха так хвалила сина за успіхи на роботі, що в якийсь момент Лера подумала, що зараз жінку схопить удар від щастя. Не було в житті Віри Вікторівни нічого більш радісного, ніж можливість жити ще розкішніше. Вадим ж, не звиклий до теплих слів з уст матері, розцвів як маків цвіт. Взагалі слід і самої похвалити чоловіка. Може вона теж винна в тому, що шлюб тріщить по швах. А з іншої сторони. Скільки теплих слів їй сказав чоловік? Значить вона вірно мислить. Розлучення неминучий і причина не в ній. Дуже захотілося збити щиру посмішку свекрухи. Жінка, напевно, в голові порахувала скільки грошей їй дістанеться. А оскільки гаманець чоловіка Лера закрити не могла, та й відчувала себе вкрай роздратованою, то недовго думаючи, видала фразу, яка змусила Вадима і Віру Вікторівну обімліти. Перший очманів від радощів, а другу трохи не схопив удар.

– Я вагітна, – легко та безтурботно повідомила Лера. Для людини звик жити за рахунок інших прикро виявити біля свого джерела іншої людини. Але набагато гірше, якщо їх декілька. Щоправда, як потім викручуватися Лера не придумала і дуже скоро пошкодувала про своє брехня. Дуже не хотілося б уподібнюватися свекрухи і опускати до рівня подібних маніпуляцій.

-Жарт, – захихотіла Лера, червоніючи. Але було пізно.

Віра Вікторівна схопилася за серце, а Вадим натиснувши на кнопку виклику офіціанта, ляснув у долоні.

-Це ж все змінює! Так ось чому ти така нервова останні дні. О, як я радий! Лєра, ти чудо. У мене мурашки по шкірі біжать. І мама в захваті, оніміла від щастя, – прийняв шок Віри Вікторівни за ейфорію Вадим, – сьогодні найкращий день у моєму житті.

________________________________________________________________________________________