Як змусити себе встати з дивана. Трохи про мотивацію

Питання, яке задають собі багато хто. Багато задають це питання більш успішним друзям, колегам, психологам, коуч. Відповідь скрізь приблизно однаковий, потрібно робити те, чого раніше не робив, вийти із зони комфорту. Ось така незрозуміла каламуть із зібрань мережевиків оріфлейму 2003 року. А що якщо не каламуть?

Тут же потрібно розуміти про що йдеться, що означають ці слова, чому їх говорять ті, кого відвідав успішний успіх, повторюють як мантру ці фрази.

Дім, робота, дім, робота, дім, робота. У статті про біг я писав, що людина, це інертний адаптивний механізм. А цей механізм управляється домінантами. Простіше, звичками. А наші звички – це і є наша зона комфорту. Ми ось так звикли і це доменирует. Ми адаптувалися до цикличному графіком тижні, до обіду за розкладом, до проведення часу за графіком. Потрібно йти на роботу, не підеш на роботу, не отримаєш зарплату, не буде їжі в холодильнику. Не розслабишся на вихідних, не буде сил ходити на роботу і далі по колу. А тут раптом пропонують робити щось таке, що коли-то десь у якомусь майбутньому можливо принесе профіт. Надто багато умов, мозок не може сформувати собі картинку, а ні картинки, ні мотивації. Але мозок знає, що робота на роботі дає зарплату, тому можна влаштуватися на другу роботу! І тут, раптово, зона комфорту розширюється і ти вже ввечері на другій роботі, вихідні на другій роботі і часу взагалі немає. Ресурси організму истащаются з страшною силою. Знайоме?

Єдиний спосіб вирватися з цього кола, нарешті встати з дивана, це встати з дивана! І, як ви вже здогадалися, робити ті, чого раніше не робили, скрегочучи зубами, гальмуючи собі на тому, що постійно відволікаєшся на щось. Ось вирішивши не їхати на підробіток у ніч з оплатою позмінної чи почасово, а залізши нарешті, зрозумівши, що не можна спиною на вагонах тищу рублів заробити, а тиканням кнопки клавіатури. І тут починається найцікавіше. Тобі ні хто не гарантує, що ти заробиш цю тисячу рублів за зміну. Завдань багато, їх треба читати, у них потрібно вникнути, а якщо ще й ранг маленький, то немає високооплачуваних замовлень. Тикаєш якусь дурницю по рублю. Пів години посидів, на 30р натикав, закривши ноут. Усі. Мотивація закінчилася, треба їхати на роботу з ранку, краще на вокзал у ніч змотався вагони розвантажувати, там же тищу стару плотять. Це найпростіший приклад. Але він стосується всього життя. Інвестицій, реферальних програм, мережевого бізнесу. Спорту.

Спорт окремою рядком, у спорту простіше. Вирішивши підтягуватися, ось насилу 3-4 рази можеш і все. День спробував, і вже 5-6 разів. За місяць до 20 разів набрати легко. Там швидко видно результат. Біг, віджимання, тренажери. Там ти новачок і дуже швидко бачиш свій ріст. У фінансовому плані все набагато довше, дуже довше і важче.

І тут знову ховається ловушка. Щоб краще бігати треба купити бігові кросівки, треба пити ізотоніки. Ти готовий заради того, щоб пробігти на 5% швидше вкластися грошима і годиною. Ти готовий витрачати 2-3 години кілька разів на тиждень на тренування, щоб покращити свій результат на спортивні години на кілька відсотків. Ти розумієш, що не будеш Усейном Болтом, тобі навіть медаль на міських змаганнях не світитиме. Не рахуючи медалі учасника. Але все одно вкладається.

Чому так? Відповідь На це питання дадуть гармонії. Дуже швидкий гормональний відповідь. Результат, отриманий за короткий термін. Наступний результат знову у короткий термін, постійне зростання. Постійний сплеск гормонів мотивації та щастя. Ти не перший, але ти кращий ніж минулого разу. Лови гармони.

З грошима так не працює. Ти звик отримувати гроші за графіком. Ти попрацював, а значить повинен бути винагороджений. Якщо немає винагороди, то привіт стрес, апатія. Руки опускаються. І все тому, що “ТИ ЗВИК”. Ти звик отримувати результат і нагороду за результат за графіком. Тобі це комфортно. І це над тобою домінує. І тут ми не говоримо про жадібності, азарт, жадібність. Психологічних аспектах, які спливають у цілком здорових осіб, коли ті виходять на фінансові ринки, починають інвестувати в акції, торгувати на форексі. Там психіку рве у багатьох. Там взагалі все не так!

Тому иденственная можливо встати з дивана, це просто встати з дивана. Без роздумів про те, що буде якщо встати, куди підеш, як поведе себе диван і ті, хто на ньому сидять. А просто встати.