Мотивація до дії: як подолати внутрішній опір, сформувати корисні звички та поступово змінити своє життя
Питання, яке задають собі багато хто. Багато задають це питання більш успішним друзям, колегам, психологам, коуч. Відповідь скрізь приблизно однаковий, потрібно робити те, чого раніше не робив, вийти із зони комфорту. Ось така незрозуміла каламуть із зібрань мережевиків оріфлейму 2003 року. А що якщо не каламуть?
Тут же потрібно розуміти про що йдеться, що означають ці слова, чому їх говорять ті, кого відвідав успішний успіх, повторюють як мантру ці фрази.
Чому важко щось змінити
Дім, робота, дім, робота, дім, робота. У статті про біг я писав, що людина, це інертний адаптивний механізм. А цей механізм управляється домінантами. Простіше, звичками. А наші звички – це і є наша зона комфорту. Ми ось так звикли і це доменирует. Ми адаптувалися до цикличному графіком тижні, до обіду за розкладом, до проведення часу за графіком. Потрібно йти на роботу, не підеш на роботу, не отримаєш зарплату, не буде їжі в холодильнику.
Не розслабишся на вихідних, не буде сил ходити на роботу і далі по колу. А тут раптом пропонують робити щось таке, що коли-то десь у якомусь майбутньому можливо принесе профіт. Надто багато умов, мозок не може сформувати собі картинку, а ні картинки, ні мотивації. Але мозок знає, що робота на роботі дає зарплату, тому можна влаштуватися на другу роботу! І тут, раптово, зона комфорту розширюється і ти вже ввечері на другій роботі, вихідні на другій роботі і часу взагалі немає. Ресурси організму истащаются з страшною силою. Знайоме?
Як змусити себе рухатися?
Єдиний спосіб вирватися з цього кола, нарешті встати з дивана, це встати з дивана! І, як ви вже здогадалися, робити ті, чого раніше не робили, скрегочучи зубами, гальмуючи собі на тому, що постійно відволікаєшся на щось. Ось вирішивши не їхати на підробіток у ніч з оплатою позмінної чи почасово, а залізши нарешті, зрозумівши, що не можна спиною на вагонах тищу гривень заробити, а тиканням кнопки клавіатури. І тут починається найцікавіше. Тобі ні хто не гарантує, що ти заробиш цю тисячу гривень за зміну. Завдань багато, їх треба читати, у них потрібно вникнути, а якщо ще й ранг маленький, то немає високооплачуваних замовлень. Тикаєш якусь дурницю по гривні. Пів години посидів, на 30р натикав, закривши ноут. Усі. Мотивація закінчилася, треба їхати на роботу з ранку, краще на вокзал у ніч змотався вагони розвантажувати, там же тищу стару плотять. Це найпростіший приклад. Але він стосується всього життя. Інвестицій, реферальних програм, мережевого бізнесу. Спорту.
Спорт окремою рядком, у спорту простіше. Вирішивши підтягуватися, ось насилу 3-4 рази можеш і все. День спробував, і вже 5-6 разів. За місяць до 20 разів набрати легко. Там швидко видно результат. Біг, віджимання, тренажери. Там ти новачок і дуже швидко бачиш свій ріст. У фінансовому плані все набагато довше, дуже довше і важче.
І тут знову ховається ловушка. Щоб краще бігати треба купити бігові кросівки, треба пити ізотоніки. Ти готовий заради того, щоб пробігти на 5% швидше вкластися грошима і годиною. Ти готовий витрачати 2-3 години кілька разів на тиждень на тренування, щоб покращити свій результат на спортивні години на кілька відсотків. Ти розумієш, що не будеш Усейном Болтом, тобі навіть медаль на міських змаганнях не світитиме. Не рахуючи медалі учасника. Але все одно вкладається.
Чому так? Відповідь На це питання дадуть гармонії. Дуже швидкий гормональний відповідь. Результат, отриманий за короткий термін. Наступний результат знову у короткий термін, постійне зростання. Постійний сплеск гормонів мотивації та щастя. Ти не перший, але ти кращий ніж минулого разу. Лови гармони.
З грошима так не працює. Ти звик отримувати гроші за графіком. Ти попрацював, а значить повинен бути винагороджений. Якщо немає винагороди, то привіт стрес, апатія. Руки опускаються. І все тому, що “ТИ ЗВИК”. Ти звик отримувати результат і нагороду за результат за графіком. Тобі це комфортно. І це над тобою домінує. І тут ми не говоримо про жадібності, азарт, жадібність. Психологічних аспектах, які спливають у цілком здорових осіб, коли ті виходять на фінансові ринки, починають інвестувати в акції, торгувати на форексі. Там психіку рве у багатьох. Там взагалі все не так!
Тому иденственная можливо встати з дивана, це просто встати з дивана. Без роздумів про те, що буде якщо встати, куди підеш, як поведе себе диван і ті, хто на ньому сидять. А просто встати.
Подолання внутрішнього опору
Багато хто стикається з тим, що навіть розуміючи необхідність змін, зробити перший крок все одно складно. Причина цього – внутрішній опір, який виникає через страх невідомого, сумніви у власних силах і небажання залишати зону комфорту. Щоб подолати цей бар’єр, важливо поступово змінювати звичний спосіб життя, а не кардинально ламати його за один день.
Часто люди чекають на особливий момент, коли мотивація сама прийде і підштовхне до дії. Але цей момент може так і не настати. Мотивація з’являється не до початку дії, а в процесі. Тому головне – почати рухатися, навіть якщо спочатку здається, що результат буде незначним.
Дрібні кроки до великих змін
Щоб не відчувати тиску від необхідності глобальних змін, варто почати з невеликих, але регулярних кроків. Наприклад, якщо мета – займатися спортом, не потрібно одразу бігти марафон. Достатньо розпочати з 5-хвилинної зарядки вранці. Якщо хочеться розвиватися у професійній сфері, не обов’язково кидати роботу – можна виділяти 30 хвилин на день на навчання.
Ось кілька способів почати діяти без зайвого стресу:
- Правило двох хвилин. Якщо вам складно почати, зробіть щось мінімальне: почитайте одну сторінку книги, зробіть одну вправу, напишіть один абзац. Часто цього достатньо, щоб увімкнутися в процес.
- Ставте короткострокові цілі. Замість глобального «стати успішним» сфокусуйтеся на конкретних завданнях: вивчити 10 нових слів іноземної мови, зробити 20 віджимань.
- Формуйте звички. Додайте нові корисні дії до вже існуючих ритуалів – наприклад, після ранкової кави робіть п’ятихвилинну розминку.
- Візуалізуйте прогрес. Ведіть щоденник або відмічайте досягнення на календарі. Це допомагає бачити результати і не кидати розпочате.
- Уникайте самосаботажу. Якщо відчуваєте, що відкладаєте справи на потім, запитайте себе: «Чи дійсно я зараз не можу це зробити?»
Головна помилка більшості людей – чекати ідеального моменту для змін. Але ідеального часу не буде. Важливо зрозуміти, що для того, щоб почати, не потрібно спеціального настрою, натхнення чи мотивації. Достатньо зробити один маленький крок – і він сам запустить процес.
Рухаючись поступово, ви не відчуєте шоку від виходу із зони комфорту, а зможете адаптуватися до нового ритму життя. Головне – не зупинятися і пам’ятати, що навіть найменший прогрес краще, ніж його відсутність. Тому не чекайте – просто встаньте з дивана і почніть діяти!